«На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала…»
Символічно в перший день весни відбулася зустріч у літературній вітальні Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського, присвячена 145-річниці від дня народження видатної дочки українського народу Лесі Українки, адже вона так любила весну і оспівувала її у своїй творчості.
Різноманітно-багатий, яскраво-індивідуальний, емоційно-піднесений світ поезії Лесі Українки намагалися донести до слухачів учасники свята.
Не вперше у стінах коледжу відбувається подібний захід. Добру традицію зустрічей у літературній вітальні пропагує викладач філологічних дисциплін Наталія Волощук за підтримки своїх колег: О.Помозибіди, О.Федоришин, І.Павшок, О .Мандзій, Л.Синишин, О.Безпалько, Л.Герчак, Н.Катеринюк, І.Пасічник, Н .Шуригайло, Н.Клим, Г.Обліжок, Х.Яремчук, О.Попадюк, Т.Парасюк, У.Бутриновська. Вірші звучали під супровід улюбленого Лесиного інструмента – фортепіано, яким майстерно володіє викладач коледжу Марта Кікис. Атмосферу весни створювала мелодія Лукашевої сопілки , у виконанні студента групи ММ 2 Водвуда Івана.
Поетеса мріяла стати піснею, щоб її завжди пам ’ ятали, щоб через віки лунати в пам ‘яті народній. Пісні , на слова Лесі Українки, виконували Н.Іванків, Н. Русінко, Т.Байдак, Г.Корецька, О.Соловей, В.Яковлєва під акомпанемент М.Кікис, В.Ножак, І.Остапчук, Л.Довгань.
Головне життєве кредо Лесі Українки – "Без надії сподіватись!" – висловив директор коледжу Роман Пахолок, читаючи поезію «Contra spem spero!». Ця строфа може бути гаслом для кожного на життєвій стежині.
Боротьба і праця. Такий був сенс її життя, гідного подиву і захоплення. Поставши проти духовної деградації , яку нав’ язувала поетесі її фізична недуга , вона виграла свою «весну золоту», стала Дочкою Прометея, а наша українська земля отримала поетесу, що є нашою совістю і гордістю.
