8 червня 2017 р.

Історична довідка

 Барвінський Олександр Григорович – український громадсько-політичний діяч Галичини,істоик, педагог,  народився  8 червня 1847 року в селі Шляхтинцях  (Тернопільський округ, Австрійська імперія, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в родині священика УГКЦ   отця Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу Ястшембець, до якого належав батько  Олександра  Григорій, згадується на Червоній Русі  з початку XVI ст.

 У 1857-1865 роках навчався у Першій Тернопільській класичній гімназії з німецькою мовою  навчання.

 У 1865 році вступив до Львівського університету  на філософський факультет, де навчався до 1869-го.  Вивчав історію, історію, українську мову та літературу.  Добре знав німецьку  та декілька слов’янських мов.

З 1868  року Барвінський проводив педагогічну діяльність: викладав у гімназіях Бережан і Тернополя. 

Від 1871 року — старший вчитель Тернопільської чоловічої учительської семінарії. 

1878 року склав докторат у Віденському університеті.

З 1888  року — професор  державної учительської семінарії у Львові  (відтоді замешкав у Львові).

В 1889—1918 роках — член Крайової Львівської шкільної ради.

В 1891—1896 роках – голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови товариства "Просвіта"  (1889—1895).

В 1892—1897 роках — очолював Наукове Товариство ім. Т. Шевченка.

У 1891—1907 роках входив до складу австрійського парламенту  (з 1917  року — довічний член Ради Панів).В 1894−1904 роках — посол Галицького сейму  (6-8 скликань)

В 1894  році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем Михайла Грушевського .

У 1896  році виступив засновником Католицього Руського Народного Союзу , який в 1911 році перетворився на Християнсько-Суспільну Партію.

В  1918-1919  роках — делегат Української Національної Ради ЗУНР, очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді Костя Левицького (з 9 листопада 1918  до 4 січня 1919 року). Після окупації  польськими військами Галичини відійшов від політичної діяльності.

Помер 25 грудня 1926  року у Львові.

Похований у родинному гробівці на Личаківському , на полі № 3.

Повернення Олександра Барвінського із забуття

У 2001 році колишній директор Чортківського  педагогічного училища Б.П.Гречин захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук. Саме завдяки його науково-дослідницькій роботі було повернуто із забуття ім’я Олександра Барвінського – визначного державного, громадського, культурно-просвітницького діяча, педагога Галичини, першого керівника секретаріату освіти в уряді ЗУНР.

Розпорядженням  Кабінету Міністрів України №245-р від  23 квітня 2003 року ім’я Олександра Барвінського присвоєне Чортківському педагогічному училищу.

7 травня  2010 року з ініціативи директора  Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського Р.І. Пахолка та підтримки педагогічного та студентського колективів на подвір’ї коледжу було встановлено пам’ятник видатному  сину  Галичини Олександру Барвінському.

25 травня  2017 року в коледжі було проведено урочисте пленарне та секційні засідання  науково-теоретичної конференції на тему: "Олександр Барвінський – галичанин, видатний педагог, громадський діяч"     

8 червня 2017 року виповнюється 170 років з дня народження  Олександру Григоровичу Барвінському.