8 червня 2017 р.
Історична довідка
Барвінський Олександр Григорович – український громадсько-політичний діяч Галичини,істоик, педагог, народився 8 червня 1847 року в селі Шляхтинцях (Тернопільський округ, Австрійська імперія, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в родині священика УГКЦ отця Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу Ястшембець, до якого належав батько Олександра Григорій, згадується на Червоній Русі з початку XVI ст.
У 1857-1865 роках навчався у Першій Тернопільській класичній гімназії з німецькою мовою навчання.
У 1865 році вступив до Львівського університету на філософський факультет, де навчався до 1869-го. Вивчав історію, історію, українську мову та літературу. Добре знав німецьку та декілька слов’янських мов.
З 1868 року Барвінський проводив педагогічну діяльність: викладав у гімназіях Бережан і Тернополя.
Від 1871 року — старший вчитель Тернопільської чоловічої учительської семінарії.
1878 року склав докторат у Віденському університеті.
З 1888 року — професор державної учительської семінарії у Львові (відтоді замешкав у Львові).
В 1889—1918 роках — член Крайової Львівської шкільної ради.
В 1891—1896 роках – голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови товариства "Просвіта" (1889—1895).
В 1892—1897 роках — очолював Наукове Товариство ім. Т. Шевченка.
У 1891—1907 роках входив до складу австрійського парламенту (з 1917 року — довічний член Ради Панів).В 1894−1904 роках — посол Галицького сейму (6-8 скликань)
В 1894 році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем Михайла Грушевського .
У 1896 році виступив засновником Католицього Руського Народного Союзу , який в 1911 році перетворився на Християнсько-Суспільну Партію.
В 1918-1919 роках — делегат Української Національної Ради ЗУНР, очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді Костя Левицького (з 9 листопада 1918 до 4 січня 1919 року). Після окупації польськими військами Галичини відійшов від політичної діяльності.
Помер 25 грудня 1926 року у Львові.
Похований у родинному гробівці на Личаківському , на полі № 3.
Повернення Олександра Барвінського із забуття
У 2001 році колишній директор Чортківського педагогічного училища Б.П.Гречин захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук. Саме завдяки його науково-дослідницькій роботі було повернуто із забуття ім’я Олександра Барвінського – визначного державного, громадського, культурно-просвітницького діяча, педагога Галичини, першого керівника секретаріату освіти в уряді ЗУНР.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №245-р від 23 квітня 2003 року ім’я Олександра Барвінського присвоєне Чортківському педагогічному училищу.
7 травня 2010 року з ініціативи директора Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського Р.І. Пахолка та підтримки педагогічного та студентського колективів на подвір’ї коледжу було встановлено пам’ятник видатному сину Галичини Олександру Барвінському.
25 травня 2017 року в коледжі було проведено урочисте пленарне та секційні засідання науково-теоретичної конференції на тему: "Олександр Барвінський – галичанин, видатний педагог, громадський діяч"
8 червня 2017 року виповнюється 170 років з дня народження Олександру Григоровичу Барвінському.