4 березня виповнюється 75 років від дня народження Володимира Івасюка – видатного українського композитора і поета, одного із основоположників української естрадної музики. В. Івасюк – автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно)…
З нагоди 75-річчя від дня народження Володимира Івасюка у Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Олександра Барвінського відбувся мистецький вечір «Пісня буде поміж нас», у якому взяли участь викладачі та студенти спеціальності «Музичне мистецтво».
Коротким було життя митця, але який вагомий внесок він зробив у нашу сучасну музику! Про світлі й трагічні сторінки із життя композитора цікаво й змістовно, з використанням відеоматеріалів, розповідала ведуча вечора – викладач Романія Задорожна.
Пісні Володимира Івасюка невмирущі! Вони і досі хвилюють серця людей різного віку! Зворушливо прозвучали «Пісня буде поміж нас», «Стоїть пшениця як Дунай» у виконанні жіночого вокального тріо «Sempre» у складі Наталії Іванків, Галини Забарило, Тетяни Байдак (концертмейстер Марта Кікис). З великою теплотою та ніжністю виконала «Колискову для Оксаночки» викладач Олеся Дем’янів (концертмейстер Віра Ножак). Незабутні враження залишила «Балада про дві скрипки» у виконанні сімейного дуету Оксани і Любові Соловей.
Гучними оплесками присутні в залі відзначили глибоке розуміння й відчуття образного змісту пісні «У долі своя весна», яку виконував викладач Володимир Корчак (концертмейстер Віра Ножак).
Професійно й зворушливо представляла пісні В.Івасюка і наша талановита молодь – студенти спеціальності «Музичне мистецтво» (завідувач Ольга Попадюк). Відому нам усім пісню «Я піду в далекі гори» виконав Максим Чайківський (клас викладача Олесі Дем’янів, концертмейстер Світлана Орлик). «Лиш раз цвіте любов» прозвучала у виконанні Дарини Приємської (клас викладача Володимира Корчака, концертмейстер Наталія Прокопчук); пісню «Джерело» виконала Ніна Костик (клас викладача Олесі Дем’янів, концертмейстер Наталія Прокопчук). Щиро й глибоко емоційно прозвучала пісня «Запроси мене у сни» у виконанні Ілони Пуляк (клас викладача Ореста Слободяна, концертмейстер Світлана Орлик). Захоплено сприйняли слухачі інструментальний переклад знаменитого «Водограю» у виконанні Наталії Міськевич, Мар’яни Козак, Тараса Крупи, Аліни Хомко (клас викладачів Ольги Попадюк та Марти Кікис).
Окрім пісень, звучали й інструментальні твори Володимира Івасюка: «Незване моє кохання», «Прелюдія», «Вогні Львова» у виконанні викладачів Марти Кікис та Тетяни Котової.
Окрасою мистецької програми став виступ народного жіночого хору «Берегиня» (художній керівник та диригент Наталія Равлів, концертмейстер Ольга Журовська), у виконанні якого слухачі змогли насолоджуватися «Пісенним водограєм» – своєрідною в’язанкою Івасюкових пісень у сучасному аранжуванні.
Особливо вразила слухача своєю актуальністю, емоційністю виконання «Балада про мальви», адже вона написана про всіх тих, хто втратив життя на різних війнах. Ми повинні зберегти памʼять про тих, хто вже ніколи не повернеться… І матір все ж таки чекає на сина чи доньку з війни. А донька – ось вона, під вікном розцвіла мальвою. Люди вклоняються до ніг Матері за її подвиг, яка ніколи не перестане чекати на свою дитину…
Завершився мистецький вечір невмирущою «Червоною рутою» у виконанні Тараса Крупи. Підхоплена хористами й глядачами, вона набула стоголосого звучання й ще раз довела, що пісні Володимира Івасюка – серед нас і назавжди!
«Так, життя Володимира Івасюка – обірвана струна… Раптом, а може, і не раптом, судячи із слів митця: «Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного», – наголосив усім на такі вагомі слова митця директор коледжу Роман Пахолок.
За пісню солов’я і мальви коло хати,
За спокою ранкову світлу мить
Вклоняємося кожному солдату.
Нехай Господь Вас збереже і сохранить.
Євгенія Гулей, викладач музично-теоретичних дисциплін
Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу
імені Олександра Барвінського
